Експерт розповів, чому власники продають свої автомобілі

Нещодавно, після опитування читацької аудиторії AUTO.RIA, ми визначили що середній час, на який легкове авто затримується в руках середньостатистичного українського автовласника, становить 4 роки. Наступним кроком ми вирішили дізнатись: чому ж автомобілі продають. Звісно причини у кожного свої, але ж якісь із них мають бути головними, а інші – другорядними. Навіщо це знати усім нам?

Ці знання додають розуміння того, яким є наш авторинок, а значить — допомагають продавати та купувати машини більш осмислено, оперативно і за варті того гроші.

У опитуванні, що тривало тиждень та зібрало голоси понад трьох тисяч учасників. Питань було десять, однак відповіді на деякі з них ми згрупуємо, додавши до наочної інфографіки коментарі про те, що значить те чи інше питання на практиці. Тож приступимо.

Ринкові механізми

У цю групу можна включити відразу 5 відповідей, більшість з яких ще й отримали переважну кількість голосів. Максимальну підтримку має варіант «Продам, щоб купити більш сучасне вживане авто». Значний інтерес до авто з пробігом підтверджує і статистика: нових авто за 12 місяців (і ця тенденція зберігається кілька найближчих років) продається 70-80 тисяч. А вживаних – понад 500 тисяч.

Наступна категорія – «Продаж з метою зміни типу ТЗ», 19% голосів. Демонструє вона внутрішню активність на ринку, де майже 1/5 автомобілістів перебувають у постійному пошуку нових вражень, які можна отримати від автомобіля іншого типу. Також, якщо мова йде про комерційні авто (наприклад, коли людина легковика змінює на «буса»), це свідчить про активність малого бізнесу, де «колеса» стають інструментом підтримки справи, а транспортом для подорожей вже в другу чергу. Маркетологів такий результат мав би зацікавити.

«Машина стала стара і часто ламається» – цілком логічний варіант, за який проголосували 15% респондентів. Логічний, бо середній вік нашого автопарку сягнув 16 років, поповнюється він здебільшого не надто молодою «беушкою», та й ще не всі продукти радянського автопрому відправлені на переплавку. Мінус у цьому – старі машини намагаються продати, а не здати на утилізацію (чи хоча б на «втормет»). Проте є й позитив у такій доволі значній кількості власників, які продають машини по причині їх фізичного старіння – це формує нову хвилю попиту, як на вживані авто, з малим пробігом та віком, так і на нові. А після введення техогляду ситуація з продажем авто в стані «майже на своєму ходу» повинна помітно змінитись.

Наступний з «ринкових» пунктів – «Я «гонщик» або «перекуп». Чимало «ядовитих» дописів на цю тему з’являлось у коментарях, проте лише 7% опитаних сказали, що торгівля автомобілями це їх бізнес. Отже, за результатами цього опитування, на AUTO.RIA переважна більшість продажів – від власників, і лише близько 7% відвідувачів — підприємці, які професійно займаються «пригоном» або перепродажем автомобілів. Варто зазначити, що у країнах західної Європи до 80% продажів вживаного транспорту проходить через дилерські площадки або «автокоміси». В Україні ж – менш як 10%. Насправді, це не так вже й добре, але тема дискусійна і потребує окремої уваги.

«Втомився від «беушки», куплю нову машину з салону» – 4% опитаних. Якщо вирахувати, яка це частка від загального річного обсягу ринку, отримаємо близько 24 тисячі автівок. Можливо, хоч це ще потребує більш детального дослідження, такою є кількість тих, хто після володіння автомобілем, придбаного «у другі руки», переходить до категорії покупців нових авто.

Крок у майбутнє

Змінити бензинове чи дизельне авто на користь електромобіля готові 3% учасників опитування. Непогана тенденція, яка знову ж підтверджується статистикою: загальний річний обсяг ринку близько 0,6 млн ТЗ, а три відсотки від цього – 15 000 авто. Що відповідає поточним статистичним даним – тисяча «з хвостиком» електромобілів та гібридів реєструється щомісяця.

Вимушений крок

На жаль, реалії такі, що часом авто доводиться продати аби терміново отримати певну суму, для покриття потреб, які виникли всупереч планам. Відповідь «Продаю бо терміново потрібні гроші» отримала 4% голосів. Це, насамперед, значить, що автомобіль досі розцінюється як своєрідна інвестиція, – точніше, як альтернатива банківському депозиту. Також це до певної міри свідчить про незадовільний фінансовий стан населення, про відсутність притомного кредитування, та нерозвинені послуги страхування, які б у скрутні моменти могли б стати підтримкою для тих, у кого виникли непередбачені витрати.

Ти надто багато їси

«І тому тебе я продам, щоб купити більш економне авто», – сказали 5% респондентів. І мається на увазі не перехід на електромобілі, які були окремим пунктом, а на авто з ДВЗ, але з меншим апетитом. Зрештою, якщо дистанції, яку здатні долати сучасні «електрички» недостатньо, тоді постає питання про машину з ГБО, або ж меншої потужності та/чи об’єму циліндрів, щоб чеки з АЗС не були з чотирма цифрами в графі «сума». Ще свого додає парк радянської автопродукції, яка економністю не відрізнялась ніколи: оплачувати рахунки за бензин як за «джипа», а отримувати якість їзди «жигуля» у 21 столітті явно не пасує.

Прощавай, до кращих часів

Продати, бо надто дорого утримувати автомобіль вирішили 2% респондентів. Що ж, прикро, але є й така причина. Тим, хто справді так вчинить, ми бажаємо, аби справи налагодились, і незабаром з’явились можливості утримувати власне авто. А ще подякуємо, що свідомо підійшли до питання – продали, та й крапка, а не тягтимете до останнього, без техобслуговування, піддаючи небезпеці себе та інших учасників дорожнього руху.

Ще для інформації, наведемо деякі дані про вартість утримання автомобіля у Німеччині. За даними ADAC, місячні витрати на майже новий Dacia Duster (включно з рахунками за пальне з розрахунку пробігу 15 тис. км/рік, страхуванням, ТО, податками та іншим) там складають 456 євро, а кількарічний VW Golf обійдеться у 453 євро. А це, якщо перевести на гривні, 12 600 гривень, на місяць! Звісно, що в Україні власники бюджетних нестарих автівок стільки не витрачають.

Інфраструктура

Дістали трамваї та колії, вічно зайняті парковки та ями на дорогах… лише 1% автовласників. Доволі незначна кількість респондентів готова ходити пішки чи користуватись громадським транспортом, продавши авто тому, що ним некомфортно володіти. Зрештою, бували часи, коли дороги в принципі не ремонтувались, а часом бокова «польовка» була рівнішою за облаштоване «за царя Панька» асфальтове покриття. Зараз же ситуація потроху покращується, принаймні з дорогами, а щодо паркомісць та заторів – сподіватимемось, це теж буде врегульовуватись, синхронно зі зростанням обсягу автопарку.

Резюме

Попри негативний вплив таких чинників, як низька купівельна спроможність громадян, відсутність кредитної підтримки автопродажів та недоліки інфраструктури, в цілому наш авторинок має досить здоровий вигляд. Середній час володіння легковиком – 4 роки, а головні причини продажу – ринкові, тобто перехід на більш нове авто, чи то економніше. Тішить стале зростання інтересу до електромобілів, який ще й корелюється з реальними статистичними даними. Побоювання, що торгівля «беушкою» знаходиться виключно в руках «перекупів», теж можна розвіяти – понад 90% продажів на вторинному ринку відбуваються від власників.