Чому “новіший” автомобіль не завжди краще старого: реальний приклад

Близько 10 місяців минуло з того часу, як я пересів зі свого минулого Volkswagen Passat 2001 року випуску на Пассат посвіжіше – 2008 р.в. Все це було з банального бажання спробувати щось нове та можливості придбати авто дорожче, а значить і новіше, нехай і трохи.

Природно, такій покупці я був радий, різниця крім років випуску очевидна, це кардинально різні автомобілі як у технічному плані так і в плані оснащення. Тут ще й функції, яких раніше у мене не було, підігрів лобового скла, який дуже рятує взимку, двозонний клімат та інші “плюшки”, які зараз чи не на кожному “німці” є із заводу. Але серед усіх цих очевидних плюсів згодом знайшлися і мінуси і тепер я розумію, що зі своєю старенькою машиною я горя не знав, а тепер за кожною деталлю стежу з подвоєною силою.

Знайомі мені кажуть, що я просто чіпляюся і моя нинішня машина хороша, проте з цього приводу у мене, як завжди, своя думка. Постараюся розповісти, що я маю на увазі.

Спочатку про очевидні мінуси.

Свіжий Volkswagen Passat, хто б що не казав, іржавіє куди швидше. Ще до початку зими у мене на арках з’явилися деякі осередки корозії по краях арок. Після зимового періоду, солей з реагентами та не найчастіших мийок ситуація кращою не стала. Виступили новенькі “рижики” та ще й у тих місцях, де їх зовсім не було до цього. Звичайно, все це доводиться завжди обробляти і підробляти, щоб корозія не прогресувала далі.

Задня арка поступово здає свої позиції під тиском корозії

Складність в обслуговуванні та догляді за авто зросла в рази. На цьому позначилося ускладнення конструкції вузлів та агрегатів. Взяти той же багатостраждальний TSI двигун, про який я говорив вже не раз. Безліч дрібниць і нюансів в обслуговуванні та його ремонті геть-чисто відбили у мене бажання купувати ще раз машину з таким самим двигуном і солідним пробігом.

Погортайте хоча б деякі зі статей на цю тему, там є що почитати про ці силові агрегати

А ось деякі конструктивні особливості, які гублять весь потенційно високий ресурс двигуна та АКПП мене взагалі ставлять у ступор. “Хитра” система охолодження з теплообмінником на АКПП не тільки розігріває мотор до високих температур, прискорюючи процес деградації олії, але ще й не найкраще позначається на охолодженні трансмісійної рідини. Це при несвоєчасній заміні рідини прискорює зношування АКПП.

І все це лише “верхівка айсберга”, особливостей цих ціла маса, чого не торкнися.

Додаємо до цього помітне зниження запасу міцності та надійності на всіх напрямках, включаючи електроніку, якої тут чимало. Просто так продіагностувати і замінити несправний вузол не вийде, доведеться довго і дотошно нишпорити по розбірках у пошуках потрібного ЕБК або якогось датчика. Так я вже кілька місяців шукаю блок парктроніків, який залило водою після зими.

Не забуваємо і про вартість деталей на обслуговування та отримуємо ідеальний автомобіль для того, щоб його не купувати у нинішній обстановці.

І все це, здавалося б, дрібниці для тих, хто так само, як і я, обслуговує машину самостійно і не їде в сервіс з кожної дрібниці. Але є одне “але”, яке для мене суттєве, постараюся пояснити на прикладі, що я маю на увазі.

Справа тут не в розмові про якийсь “понт” і “крутість”, на який посилаються власники тазів чи Lanos: “Ти за свій комфорт платитимеш вічним обслуговуванням втридорого”. Зараз я порівнюю по суті два авто з одного сегмента. Що старий Пассат, що свіжіший, обидва вони знаходяться в Д-класі і за комфортом обидва гарні, ні в чому не поступаються свіжому Logan.

Питання тут швидше не в тому, що “крутіше, зручніше і комфортніше”, а у впевненості у завтрашньому дні. Минулою своєю машиною я без задньої думки намотував тисячі кілометрів, з’їздив в Одесу, Харків (з Чернівців) проїхавши понад 2 тис. км машина жодного разу не “чхнула”.

На нинішньому Volkswagen Passat стільки нюансів, що їхати на такі відстані якось зовсім не хочеться, в голові постійно виникає питання: “А раптом що?”. Складність конструкції деяких вузлів не дасть мені можливості прямо в дорозі усунути поломку, що без проблем можна було зробити на старому Пасаті, де, до речі, ламатися не було чому.

Ось і виходить, що обидва автомобілі приблизно рівного комфорту для тих самих завдань мають кардинальні відмінності в підході до їх ремонту та обслуговування. Особисто для мене це має далеко не останнє значення, а тому іноді прослизає думка: “Дарма продав, їздив би та радів”. Але це бажання до чогось нового, як завжди, ні до чого доброго не приводить.