Експерт розповів, чим відрізняються спортивні автомобілі від суперкарів та гіперкарів

Суперкарами називають майже всі моделі, які мають екзотичну зовнішність і емблему іменитого виробника. А ось Porsche 911 суперкаром не є незважаючи на те, що версія Turbo S може потягатися з моделями Ferrari та Lamborghini. А Porsche 911 GT3 RS проходить трасу Нюрбургрінг швидше, ніж Pagani Huayra. При цьому італійський автомобіль — гіперкар, а німецький — лише спортивний. То в чому ж різниця?

Спортивні автомобілі

Спортивний автомобіль не прив’язаний до певного типу кузова. По суті це транспортні засоби, які можуть брати участь у змаганнях. Класичні моделі, такі як Ferrari 250 GTO, Jaguar XK та десятки інших протягом всієї своєї історії брали участь у різних чемпіонатах. Тобто будь-який автомобіль, створений для гонок або розроблений для потенційної участі в автоспортивних змаганнях, можна назвати спортивним.

Але як тоді назвати BMW Z4 чи Mazda MX-5 Miata? Остання стала популярним гоночним автомобілем у гонках Spec Miata та різних інших серіях, але вона ніколи не призначалася для гонок. Проте це спортивний автомобіль.

Як правило, дводверні двомісні купе асоціюються зі спортивними автомобілями. Але виняток можна зробити для деяких чотиримісних автомобілів, наприклад Toyota Supra, Toyota GR86, Mazda RX-7, Porsche 911. Тобто спортивні автомобілі – це машини, орієнтовані на продуктивність. Їхня головна мета — забезпечити спортивний стиль водіння, а все інше — другорядне. Навіть комфорт та потужність не вважаються визначальними факторами.

Саме тому BMW M2 та Mercedes-AMG C63 не можна назвати спортивними автомобілями, а Daihatsu Copen – так. Німці починали своє життя як купе або седани, призначені для комфортного перевезення людей, а вже потім вони перетворилися на транспорт із оглядом на спорт. І хоч би якими були їхні характеристики, вони завжди залишалися комфортними автомобілями на кожен день.

Тобто спортивний автомобіль – це та машина, головною метою якої є спортивне водіння, продуктивність та задоволення від самого кермування. При цьому комфорт та практичність відходять на другий план.

Коли спортивний автомобіль стає суперкаром

Складність полягає в тому, де провести межу між звичайним спортивним автомобілем та потужним суперкаром. Безумовно, критерієм стає продуктивність. Але незрозуміло, що вважати початковою точкою відліку — у розгоні до «сотні», максимальної швидкості, у здатності швидко проїхати коло трасою чи кількістю кінських сил. Всі ці показники важливі, і колись вони мали під собою ґрунт. Але в сучасному світі сімейний седан може мати потужність 1000 к.с. і з легкістю випереджати суперкари майже за всіма цими показниками. Наприклад, Tesla Model S Plaid швидша, потужніша і продуктивніша за багатьох суперкарів, але сама модель такою не є.

Раніше вважалося, що суперкари повинні мати особливе компонування, яке відрізняло б їх від звичайних моделей, – розташування двигуна посередині. Це було характерною ознакою, яка дозволила Lamborghini Miura бути класифікованим як суперкар.

Саме така логіка не дозволяла вважати суперкарами такі автомобілі, як Aston Martin Vantage та Chevrolet Corvette ZR1 (до версії C8), незважаючи на їх жахливі характеристики. Якби не Porsche Cayman, Toyota MR2, DMC DeLorean та десятки інших середньомоторних машин, які явно не були суперкарами, можна було б погодитися з тим, що лише розташування двигуна визначає статус моделі.

Але насправді ця грань дуже розмита. Критерії перемішані між собою і статус суперкара надається майже інтуїтивно. Рецепт спортивного автомобіля як основа обов’язковий, і він повинен мати характеристики, які перевершують звичайні машини. Але при цьому суперкар має бути досить унікальним та екзотичним, щоб відрізнятись від спорткарів з величезними двигунами. Таким чином, суперкаром вже можна назвати дуже потужний середньомоторний спортивний автомобіль. Наприклад, новий Corvette Z06 входить в категорію суперкарів, поєднуючи в собі атрибути середньомоторного автомобіля з гучним V8 і чудовими характеристиками на дорозі або треку.

Але й у цьому визначенні є винятки. Наприклад, Mercedes-Benz SLS AMG або Dodge Viper точно суперкари. Aston Martin Vantage V12 і Lexus LFA також цілком гідні так називатися. Навіть Nissan GT-R має всі шанси, незважаючи на те, що має V6 спереду і чотири місця в салоні. У кожному з цих автомобілів є ще щось, що перетворює їх на суперкари, — екзотичність, обумовлена ​​або дизайном, або двигуном, або технічними характеристиками, яка підносить їх над простими спортивними автомобілями. 911 Turbo S теж заслуговує на згадку в цій компанії, а ось базовий 911 — ні.

Lamborghini називає суперкарами суперспортивні автомобілі, які відповідають концепції за рахунок продуктивності, стилю та екзотичності двигуна та матеріалів.

Емблеми, що належать екзотичним брендам, наводять на думку про статус суперкара, але найбільші історичні хіти Ferrari розглядалися маркою як спортивні автомобілі. Цікаво, що і до цього дня Ferrari називає всі свої масові автомобілі просто спортивними – від Ferrari Roma до 812 GTS. З погляду італійського виробника, вони створили лише п’ять суперкарів: Ferrari GTO, F40, F50, Enzo та LaFerrari. Хоча п’ять цих моделей могли б називатися гіперкарами.

Що таке гіперкар

Усі вважають гіперкарами Pagani Zonda, Huayra та Utopia, Bugatti Veyron та Chiron, McLaren F1 та P1, Porsche Carrera GT та 918 Spyder, Jaguar XJ220 та всі моделі Koenigsegg. Але що робить їх такими?

Важливі не тільки технічні характеристики, адже сьогодні існують десятки суперкарів, які мають більшу потужність, ніж гіперкари, швидші на прямій і набагато швидші на еталонних гоночних трасах, таких як Нюрбургрінг. Усі гіперкари визначаються однією специфічною рисою – вони тією чи іншою мірою є ювелірними виробами.

Іноді це візуальні прикраси, наприклад кожен автомобіль Pagani. В інших випадках це механічні прикраси – автомобілі, що зміщують межі технічного генія до неймовірних меж. До таких автомобілів можна віднести Bugatti Veyron, який не можна назвати твором дизайнерського мистецтва, але він зруйнував скляну стелю інженерної думки, ставши першим серійним автомобілем, що розвиває потужність понад 1000 к.с. і швидкість понад 400 км/год, при цьому не поступається за комфортом розкішному гран-туризму.

До цього McLaren F1 і Jaguar XJ220 також заслуговували на увагу, вони переписали зведення правил своїх епох. Інновації, продемонстровані компанією Koenigsegg, також варті звання гіперкара. Моделі LaFerrari, Porsche 918 Spyder і McLaren P1 стали першопрохідниками в галузі гібридних технологій, які згодом поширилися на решту автомобільного світу. А в епоху електрифікації це стосується Lotus Evija та Rimac Nevera. Кожен із них вийшов за рамки звичайного і навіть надвисокого, ставши піонером нових технологій.

Гіперкари складно класифікувати. Це суперкари, доведені до максимуму, які перевищують норму за одним або декількома параметрами, продуктивністю, шумом, красою або механічною майстерністю. Будь-який новаторський автомобіль вартий цього звання. У той же час гіперкар може називатися той транспорт, який виконаний настільки ретельно і красиво, що сам по собі може вважатися витвором мистецтва. Зроблений на замовлення, красивий, дорогий, швидкий, але не обов’язково все це одночасно це відмінні риси гіперкара.

Спортивні автомобілі, суперкари та гіперкари тісно пов’язані між собою, але всі вони виходять з базової концепції сучасного спортивного автомобіля, в якому основна увага приділяється продуктивності та задоволенню водія, навіть якщо це завдає шкоди іншим аспектам.