Чому постійно перегорають лампочки у фарах автомобіля

Нормальна автомобільна лампочка гідної якості та виробника працює роками. Хороша – десятиліттями. Однак іноді процес колупання у фарі — далеко не завжди чистий, швидкий і приємний — доводиться повторювати майже кожен місяць. 

Це якість ламп на сьогоднішніх полицях чи проблема десь в іншому місці? У питанні розбирався портал «Автосота».

Новий автомобіль має одну важливу особливість, за яку багато водіїв готові викласти кругленьку суму або терпіти кредитний обов’язок — щоб він повноцінно функціонував, достатньо одного відвідування СТО на рік. Єдиної діагностики та одноразової заміни всіх дрібниць вистачає на 12 місяців.

З уживаною машиною все зовсім інакше: природно, старі-добрі «японці», викувані з мечів самураїв, їздитимуть, поки не розваляться на атоми від корозії, що всепоглинає, але щоб усе горіло і працювало — це фантастика. Постійно десь щось потребує уваги. І коли момент роздратування доходить до верхньої точки: заберіть це і дайте будь-яку, але нову. Процес «вигоряння» починається, як правило, з лампочок. Не вважайте вже за тавтологію.

Згодні, раз на десятиліття можна засукати рукави і, неймовірно вигнувши суглоби, замінити лампочку, що перегоріла. Але коли це відбувається в щомісячному режимі – гасіть світло. В часи напливів «підробок», прийнято все звалювати на якість ламп. Мовляв, воно завжди на нулі, дякую, що місяць відсвітила. 

Однак у трьох випадках із чотирьох причина ховається в іншому місці. А лампочка, що вигоріла раніше часу, — лише наслідок.

Проводячи чергову (як завжди позапланову) заміну, варто звернути увагу на стан контактів: покриті товстим шаром зелені роз’єми – перша причина передчасного результату «освітлювального елемента». Як не дивно, контакти іноді треба чистити. А після чищення подбати про наступне питання: звідки проблема? Тобто – вода, що викликала окислення на клемах. Зазирнувши в надра фари, можна прямо через зовнішній світлопроникний шар неозброєним оком помітити і запотівання, і бруд, і навіть патьок води. Ось це вже причина, з якою можна боротися.

Зазвичай, діставши ліхтар із «гнізда», одразу бачимо «корінь усіх бід» — на корпусі тріщина. Найкращий варіант, звичайно, заміна, але де ми і де нові деталі? Тому знімаємо, несемо додому, ретельно промиваємо — спочатку водою з миючим засобом, потім дистильованою — сушимо та заклеюємо тріщину. Ідеально – запаяти, тим паче, що підійде і простий паяльник. Завершивши всі процедури та оглянувши отриманий результат, встановлюємо на законне місце.

Ну а далі – випробування. Трохи більше уваги, трохи частіше перевірки.