Експерт розповів, в чому різниця між дизелем і соляркою

Багато хто думає, що дизельне паливо та солярка – одне й те саме, але це не так.

Ще 15-20 років тому дизельний двигун на легкових автомобілях зустрічався досить рідко, а купівля таких машин лякала водіїв. Тепер дизелі міцно увійшли в наше життя і власники цінують їх за економічність та потужність, разом з вражаючим крутним моментом. Але чи всі власники розуміють яке паливо вони заливають у бак?

Ми часто чуємо, що дизельне паливо поблажливо називають соляркою. У свідомості багатьох автомобілістів ці поняття нероздільні, по-суті, будучи одним і тим самим. Проте, це хибна думка.

Дизель

Нагадаємо, що дизельне паливо з’явилося в результаті експериментів, які проводив німецький вчений Рудольф Дизель, для винайденого ним в 1892 році двигуна з запаленням від стиснення.

Для створення палива він використовував різні горючі рідини та їх комбінації:

• сиру нафту,
• парафінове масло,
• лампову,
• сланцеву,
• арахісову олію,
• вугільний пил.

Звичайно, результати дослідів Дизеля не мають нічого спільного із сучасним дизельним паливом. Ну хіба що, крім нафтової складової.

Сьогоднішнє дизельне паливо складніший продукт і є сумішшю парафінових, нафтенових та ароматичних вуглеводнів, а також їх похідних, із усередненим показником молекулярної маси 120-230 а. о. м (атомна одиниця маси). При нагріванні до температури 170-380° Цельсія складові палива схильні до википання, а після проходження процесу очищення додають до нього певний пакет присадок. Кінцевий продукт отримує показник в’язкості близько 2-4,5 мм²/с, а основним індикатором якості дизельного палива є цетанове число.

Більше високе цетанове число говорить про те, що паливо легше запалюється при розпиленні в гарячому стисненому повітрі. Не варто забувати і про кліматичні класи: літнє (Л), зимове (З) та арктичне (А). Паливо почали стандартизувати за якістю та екологічним класом.

Солярка

Солярка з’явилася в 1857 році і по суті є соляровим маслом – важка фракція прямої перегонки нафти. Назва «солярка» походить від німецького слова Solaröl (сонячна олія), яке вона отримала через свій жовтий колір. Солярку можна використовувати лише в окремих типах дизельних двигунів. Таке паливо має показник в’язкості 5-9 мм2/с, а температура закипання становить близько 240-400°C. Пальне подібного типу підходить для застосування в низькооборотних тихохідних дизельних двигунах, які встановлюються на тепловози, судна та важкі трактори. Загалом, у техніці часів клятого радянського союзу. У солярці наявність сірки є обов’язковою при використанні в моторах з механічними плунжерними насосами. Для автомобільних двигунів з електронним упорскуванням, сірка навпаки згубна. Іншими словами, її не варто використовувати в сучасних автомобілях.

У деяких віддалених куточках нашої країни ще можна почути питання:

Вам солярку чи дизель?

Зрозуміло, перший варіант нам не підходить, тому що ця субстанція здатна вбити паливну апаратуру за лічені кілометри. Тому щоб зберегти нерви та гроші, заправляйтеся тільки на перевірених станціях, а вирушаючи в подорож не опускайте стрілку рівня палива нижче половини, і при можливості дозаправляйтеся. І, звичайно, завжди тримайте в багажнику аварійну каністру з якісним сезонним паливом.