Хочете спорткар? Є чотири причини обрати саме електроавтомобіль

При всій удаваній парадоксальності факт залишається фактом: головними лобістами електромобілів можуть стати ті люди, від кого цього найменше чекаєш – фанати гіпер- і спорткарів, машин з надпотужними турбованими або атмосферними двигунами.

Кожен поважаючий себе виробник має в своїй гаммі швидкі автомобілі. Адже людям подобається не тільки свобода пересування як така, а й швидкість. Можливо, тому, що людині хочеться бути першою – в забігу на стометрівку, в банальній грі в доміно або на дорозі. У тих, хто купує потужні спортивні моделі, це почуття розвинене особливо гостро. А, оскільки, подібні машини дуже дорогі (і всі про це знають), то, навіть просто купивши такий автомобіль, ти можеш відчувати себе “першим” не тільки на шосе, але і на стоянці біля якоїсь модної ресторації.

Втім, той, хто хоч раз відчув, що таке швидкість суперкара, знає, яке це рідкісне відчуття. Виїжджаєш на порожню трасу, вдавлюєш “газ” в підлогу – вмить забуваються всі неприємності, образи, суперечки. Деякий час їзди в такому режимі – і ти виходиш із-за керма умиротворений, ніби провів тиждень в Ніцці. Причому навіть божевільний шум мотора не заважає. Навпаки, в такий момент хочеться співати на все горло, перекрикуючи двигун.

З якою метою раніше створювали швидкі автівки?

Так, майже будь-який спортивний автомобіль – галасливий і незручний. Історично склалося два напрямки будівництва таких машин. Перший – моделі класичної англійської школи. Для них брали не дуже потужний двигун і деталі від серійних моделей, зате конструкція виходила легкою, що дозволяло хвацько їздити по вузьких доріжках старої Англії. Другий тип – гран-туризм. Це машини, що створювалися в континентальній Європі для людей багатих, яким було потрібно взяти невеликий багаж і з вітерцем домчати, скажімо, на Лазурний берег або в Баден-Баден.

Атрибути суперкара: потужність, швидкість, коштовність, але не ….

Згодом звук багатоциліндрового силового агрегату, що несе в собі 500, 600, а то і ще більше “коней”, став атрибутом суперкара, свого роду шиком. Такий автомобіль зобов’язаний бути не тільки дорогим і потужним, але і гучним. Як раптом почали відбуватися разючі зміни. З’ясувалося, що спорткар може виявитися динамічним, швидким і … неймовірно тихим. Більш того, практично беззвучним. Тому що буде електричним.

Здавалося б, розрив шаблону – як насолоджуватися швидкістю в повній тиші? Де черпати задоволення, якщо звик до викиду адреналіну лише під реву двигуна? Стали говорити про те, що публіка, яка купує гіперкари, до кінця днів своїх не прийме електромобілі. Але життя неоднозначне, і автовиробники знайшли, що запропонувати клієнтам.

Електрокар виграє війну в автівки з двигуном внутрішнього згорання

По-перше, привід на електротязі запросто “кладе на лопатки” старий добрий ДВС в тій частині, яка стосується запасу потужності і динамічних характеристик. Електрокар може нести в собі “табун” з 1000, а в опції і з 2000 року “коней”, в той час як бензинові агрегати будуть насилу витягати якісь 800 сил. Природно, до “сотні” йому розігнатися – вам тільки пару раз моргнути.

По-друге, такий милий серцю (або барабанним перетинкам) шум мотора легко відтворюється сучасною електронікою. Електричний суперкар стає як ті співаки, що виступають під фанеру, – зовні тихі, а всередині можна налаштувати такий “вихлоп”, що просто оглушує. Причому звук абсолютно натурально наростає або затихає в залежності від натискання на педаль “газу”.

В даній царині величезне поле для фантазій. Так, один з китайських суперкарів вже пропонує “мультімедійку” з караоке. На лобове скло вона проектує не тільки швидкість, навігацію, запас ходу , але і біжучий рядок зі словами пісень.

По-третє, спортивний електромобіль зміг запропонувати те, чого досі були позбавлені його традиційні попередники – злиття з природою. Наприклад, в Європі такі машини купують в основному люди у віці 50+, яким у другій половині життя важливо зберегти щось, крім самого себе, – в молодості про це зазвичай не замислюєшся. Так ось, вони із задоволенням змінять свій представницький седан на автомобіль з електроприводом, в ньому можна в тиші та з приголомшливим комфортом переміщати себе з однієї точки в іншу.

Нарешті, по-четверте, електрифіковані суперкари дають ще більше можливості для самоствердження. Адже на хвилі моди вони і значно дорожчі своїх візаві з ДВЗ. Наприклад, електричний Aston Martin Rapid коштує близько 270 тис. євро, що майже в півтора рази дорожче, ніж звичайний Rapid. І якщо класичний Morgan потрібно чекати в черзі близько п’яти років, то електрокар того ж бренду – вісім. Притому що його “далекобійність” – не більше 150 миль.

Останнє, до речі, для цієї клієнтури взагалі не проблема. У тому числі в Україні. Для власників суперкарів відсутність інфраструктури не є критичною. Шукати зарядку на міських вулицях вони не стануть. І з Києва до ЛЬвова на електромобілі не поїдуть, бо там в гаражі вже буде такий самий.

Тут куди важливіше бажання виділитися, підкреслити успішність, статусність. До того ж, це відноситься як до “просто” багатіїв, так і до різних зірок спорту, шоу-бізнесу, кіно, політики. А багато хто з них мають ті чи інші важелі впливу, чи то будь-які владні структури, чи то тисячі шанувальників, готових наслідувати кумирів в чому завгодно. Ось і виходить, що масовість електромобілів цілком може прийти до нас за допомогою таких ось персонажів.