Цікава практика, яка спостерігається під час зупинок транспорту, особливо в США, полягає в тому, що поліцейські торкаються задньої частини автомобіля, перш ніж наблизитися до водія. Цей звичайний жест, хоч і здається незначним, відіграє вирішальну роль у безпеці офіцера та розслідуванні.
По-перше, дотик служить запобіжним заходом. Коротко прикладаючи руку до багажника чи заднього ліхтаря, поліцейські залишають відбитки пальців на автомобілі. У випадку, якщо водій намагається втекти або якщо станеться серйозний інцидент, ці відбитки пальців можуть пов’язати автомобіль із поліцейським, надавши докази того, що транспортний засіб брав участь у зупинці.
Інша причина для цієї дії полягає в тому, щоб переконатися, що немає прихованих небезпек. Офіцери можуть злегка натиснути на багажник, щоб перевірити, чи він надійно закритий, переконавшись, що всередині ніхто не ховається. Це також допомагає оцінити, чи становить автомобіль безпосередню загрозу, наприклад приховану зброю чи підозрілу діяльність.
Нарешті, дотик до автомобіля дозволяє поліцейським оцінити поведінку пасажирів. Фізична взаємодія з автомобілем є частиною ситуаційної обізнаності офіцера, яка допомагає їм спостерігати за водієм і пасажирами на наявність будь-яких ознак нервозності або незвичайної поведінки, які можуть свідчити про необхідність подальшого розслідування.
Ця проста дія, хоча часто залишається непоміченою, є ключовою частиною протоколів зупинки руху, спрямованих на підтримку безпеки та відповідальності для всіх залучених сторін.